Зона вітальні відокремлена від робочого та спортивного куточків ажурними перегородками із МДФ. Зонування підкреслено також глянцевою натяжною стелею, колір якої гармонує із кольором стін. Диван та тумба для телевізора акцентовані пілястрами та карнизом з підсвічуванням по периметру та фарбуванням «під венеціанську штукатурку». У тумбі передбачено місце для двох додаткових пуфів, які будуть дуже доречними, якщо знадобиться збільшити кількість місць для сидіння. На консолях над диваном встановлені задні колонки домашнього кінотеатру.

Весь простір навколо двостулкових дверей займають шафи з фільончастими фасадами та стелажі. Білий колір і розмаїття скла і відкритих полиць роблять конструкцію зовсім не громіздкою.

При відкритих дверях відкривається вид на тумбу з кинутими на неї подушками і стіну, обклеєну фотошпалерами. Складається враження, що двері ведуть на балкончик, що “нависає” над одним із численних венеціанських каналів.

За однією з перегородок облаштовано робоче місце господині. Замовниця працює на стаціонарному комп’ютері, крім того, у неї зберігається дуже багато документації. Цим обумовлений вибір столу з підставками для системного блоку та монітора, а також великою кількістю містких шухляд.

За другою перегородкою ховається маленький, але багатофункціональний спортивний куточок, якому, на жаль, не знайшлося місця за межами репрезентативної зони квартири.

Обмежуючими факторами при оформленні кухні, крім наявності газової плити та положення значно виступаючих вентшахти та стояка водопроводу, було те, що стіни частково були вже оброблені штукатуркою і господиня не хотіла її демонтувати. Крім того, вона вже мала холодильник і посудомийну машину, міняти які не планувалося. Бюджет на кухню був невеликий, тому вирішили відмовитися від дорогих кутових елементів та розмістити кухню у дві лінії. Праворуч від вхідних дверей організували зону приготування.

З лівого боку організували неглибокі шафки з двома нішами, в одну з яких встановили мікрохвильову піч, та стільницею, де розмістився чайник та тостер. Хазяйка неодмінно хотіла мати великий стіл, за яким можна було б посадити чотирьох людей, на випадок візиту батьків. Розміри кухні не дозволяли втілити її бажання, не займаючи весь вільний простір. Проте вихід був знайдений у вигляді круглого столу, який, разом із двома додатковими стільцями, більшу частину часу частково стоїть під стільницею, залишаючи багато вільного місця і водночас дозволяючи замовниці з дочкою приймати їжу з комфортом. У разі візиту гостей стіл легко висувається до центру приміщення.

Всі стіни покрили тією ж штукатуркою, що вже була частково присутня в приміщенні. Щоб не ховати гарний матеріал і не дробити інтер’єр на шматочки оформленням фартуха, стіну біля стільниці покрили прозорим склом із надрукованими на ньому голубами, створивши ілюзію об’ємного простору між стіною та птахами.